28 КВІТНЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ
Міжнародна організація праці (далі — МОП) — одна із найстаріших міжнародних міжурядових організацій. Своїми першочерговими завданнями МОП визначає: підтримку демократії і соціального діалогу, боротьбу з бідністю і безробіттям, заборону дитячої праці. Міжнародна організація праці оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування культури охорони праці може сприяти зниженню нещасних випадків та смертності на робочому місці. Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими робітниками в 1989 році в пам’ять про працівників, які загинули та отримали травми на виробництві. У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці. В Україні цей День отримав назву «День охорони праці» і відзначається згідно до Указу Президента України № 685/2006 від 18 серпня 2006 року щорічно 28 квітня.
День охорони праці в Україні запроваджено з метою привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання до питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням в Україні. В умовах війни цей день набуває особливого значення. У той час, як країна втрачає найкращих, неприпустимо допускати смертельних випадків на виробництві. Важливо підвищити увагу працівників і керівництва підприємства до питань безпеки й гігієни праці, постійно вдосконалювати систему управління охороною праці та впроваджувати найефективніші практики, щоб забезпечити безпеку на виробництві.
Щороку МОП визначає тему (девіз) Всесвітнього дня охорони праці. З урахуванням цієї теми на підприємствах розробляють та проводять заходи з нагоди Дня охорони праці. Проводять їх і в Україні, яка підтримує ініціативи Міжнародної організації праці.
Девіз Дня охорони праці в 2024 році: «Вплив зміни клімату на безпеку та гігієну праці». Зміна погодних умов значно впливає на сферу праці, особливо на безпеку та здоров’я працівників: у зв'язку зі зміною клімату людям доведеться дедалі частіше працювати в умовах спеки, а негативний вплив високих температур на організм людини до 2030 року, за оцінками, може призвести до зниження продуктивності праці, еквівалентного втраті 80 млн робочих місць. Економічні збитки від «теплового стресу» становитимуть 2,400 трлн. доларів. Приклади професійних ризиків, які посилюються зі зміною клімату, включають тепловий стрес, ультрафіолетове випромінювання, забруднення повітря, великі промислові аварії, екстремальні погодні явища, трансмісивні хвороби, підвищена температура навколишнього середовища і підвищений вплив хімічних речовин.
Вважається, що здорова людина може витримати підвищення температури до 35 градусів за високої вологості, однак це призводить до додаткового навантаження на всі системи організму — «теплового стресу». Робота в таких умовах — це ризик для здоров'я: спека обмежує фізичні можливості людини, а отже знижує продуктивність праці. Якщо не дотримуватися правил безпеки, підвищення температури може призвести до теплового удару, який, зі свого боку, може загрожувати летальним результатом.
Особливо небезпечною стає робота в сільськогосподарському секторі економіки, в якому зайнято 940 млн осіб. До 2030 року на цю сферу припаде 60 відсотків втраченого у зв'язку з потеплінням робочого часу. У будівельному секторі цей показник становитиме 19 відсотків. Підвищення температури торкнеться також таких галузей господарства, як екологія, санітарні служби, транспорт, туризм, спорт і деякі сфери промисловості.
МОП у цей день акцентує увагу на підвищенні обізнаності щодо найкращих практик безпеки на робочих місцях та ролі, яку відіграють роботодавці, служби охорони праці, первинні профспілкові організації. З урахуванням специфіки того чи іншого робочого процесу розробляються відповідні інструкції, приписи, правила з техніки безпеки, проводиться періодичний інструктаж працівників, вводиться в штат інженер з охорони праці, а якщо це не є можливим, то його функції бере на себе або дублює начальник підрозділу. На жаль, це різко знижує якість контролю за дотриманням охорони праці. Але навіть це не може повністю запобігти так званому «людському фактору». Статистика чітко показує, що найбільш часті випадки травматизму на виробництві відбуваються саме, коли знижується увага працівника. Це як правило відбувається наприкінці робочого дня, в кінці робочого тижня, рідше перед обідньою перервою, в т.ч. внаслідок впливу кліматичних змін на організм людини. На жаль, через недбальство виконавця робіт, правила техніки безпеки, часто пишуться ціною здоров’я та життя працівників.
Закликаю керівників підприємств, установ та організацій долучитися до відзначення Дня охорони праці в Україні. Масштаб та кількість заходів, приурочених до Дня охорони праці, залежить від розмірів підприємства і кількості працівників. Так на великих підприємствах доцільно провести Тиждень охорони праці. Проблемні питання стану безпеки праці необхідно розглянути на круглих столах, які варто проводити не лише з керівниками структурних підрозділів, а й із працівниками — так вони відчують, що про їхню безпеку дійсно дбають. Крім того, зворотний зв’язок від працівників допоможе визначити причини наявних проблем. Запланувати та провести конкурси на кращий виробничий підрозділ, бригаду, робоче місце тощо та провести економічне стимулювання переможців. Важливо розмістити на інформаційних стендах роздатковий матеріал — пам’ятки, буклети тощо. Підсумки проведених заходів бажано обговорити на нарадах або висвітлити в ЗМІ. Так працівники зможуть оцінити необхідність і ефективність Дня охорони праці. Головний спеціаліст відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області Анатолій Ляшук.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
